В’ячеслав Странник створює мистецтво, яке виходить за межі жанрових обмежень, об’єднуючи живопис, інсталяції та антропоморфні фігури в єдину філософію. Його творчість відображає символічні та просторові ідеї, глибоко укорінені в унікальній методології «Взаємодія із простором», де мистецтво стає посередником між глядачем і навколишнім середовищем. Такий підхід запрошує аудиторію не лише спостерігати, а й занурюватися в образи, формуючи власні інтерпретації та вступаючи в танець взаємодії з полотном.
Мистецтво Странника вирізняється гармонійним поєднанням кольорів, чисел і геометрії, створюючи композиції, що не завжди піддаються простому тлумаченню. Його твори оживають завдяки ретельно розробленим кольоровим контрастам, створюючи ефект течії, який захоплює погляд і викликає відчуття безперервного руху. Виконані у насичених масляних кольорах, роботи Странника взаємодіють із формою і простором, ніби запрошуючи глядачів до активного осмислення і занурення. Його творчість надихається принципами авангарду та філософськими ідеями, пов’язаними з медитацією та духовним пошуком, де кожна картина стає кодом, який глядач має розшифрувати.
Як і в архітектурі, де форма втілює призначення простору, картини Странника ніби проєктують унікальні, ідеалізовані світи, що є водночас символічними і глибоко особистісними. Він також черпає натхнення з архетипів і духовних образів, поєднуючи елементи традиційної іконографії та сучасних мандал у своїх полотнах. Однак, на відміну від архітектурного дизайну, який фіксує форму, його роботи залишаються відкритими для інтерпретацій, дозволяючи глядачеві додавати власні смисли в процес взаємодії.
Пройшовши творчий шлях від акторства до сакрального мистецтва, Странник бачить у своїх роботах спосіб виразити рух свідомості.