ПЛАСТИЧНА ЕКСПРЕСІЯ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ЖИВОПИСІ
Автор: Рада Михайлова, доктор мистецтвознавства, професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету культури і мистецтв
Ця стаття розглядає один із нових специфічних напрямів сучасного українського мистецтва, зосереджуючи увагу на дослідженні духовних і символічних значень у живописі. Роботи В'ячеслава Странника є прикладом унікального підходу до художнього вираження, поєднуючи сучасні візуальні техніки з глибоким дослідженням особистісних та колективних тем. Його творчість висвітлює взаємодію символів, кольорів та абстрактних форм, пропонуючи унікальну візуальну мову, що поєднує традиційні та сучасні художні практики.
Ключові слова: сучасне українське мистецтво, живопис, пластична виразність, художні тенденції, художня культура.
Художня творчість і трансформація світу
Художня творчість відіграє важливу роль у формуванні як індивідуального, так і колективного сприйняття світу. Вона передбачає створення нових знань, технологій та художніх законів, водночас виступаючи інструментом особистісного розвитку та самовдосконалення. Через творчу практику художник може трансформувати не лише власний світогляд, але й впливати на ширші культурні контексти. У цьому аспекті роботи В'ячеслава Странника становлять особливий інтерес, адже вони відображають динамічну взаємодію між традицією та новаторством, що ґрунтується на особистому досвіді та універсальних темах. Вплив символізму та абстракції в творчості В'ячеслава Странника Художня програма Странника характеризується інтуїтивним підходом до пошуку сенсу через абстрактні форми та символічні образи. У його картинах часто зустрічаються узагальнені, абстраговані образи, що викликають відчуття руху і трансформації. Ці візуальні елементи не є суто декоративними, вони несуть глибші значення, пов'язані з дослідженням людського досвіду і природного світу. Творчість Странника здобула визнання завдяки унікальному поєднанню кольору, форми та просторової взаємодії, систему, яку деякі називають «Рекітон». Ця система акцентує гармонію між глядачем та твором, досягнуту через взаємодію кольору, світла та абстрактних форм. Використання яскравих колірних палітр і ритмічних структур створює відчуття балансу та плавності, запрошуючи глядача взаємодіяти з твором на багатьох рівнях.
Композиційна структура і техніки
Странник використовує різноманітні художні техніки, які сприяють більш зануреному досвіду для глядача. Серед них - зворотна перспектива та багатоточкова конструкція, де різні частини сцени спостерігаються з різних кутів, подібно до кубізму. Це дозволяє динамічніше інтерпретувати простір і форму, спонукаючи глядача замислитися над взаємозв'язком різних елементів у картині. Роботи Странника також відображають глибокий інтерес до використання орнаменту та геометричних форм. У його композиціях часто зустрічаються повторювані візерунки та мотиви, такі як трикутники, кола та овали, що надають твору структурної чіткості. Це використання геометрії не є лише формальним, воно також натякає на глибший зв'язок з природними циклами та ритмами, такими як зміна пір року або зростання та розпад органічного життя.
Роль орнаменту в творчості Странника
Орнамент відіграє ключову роль у творчості Странника, надаючи композиціям як структурну, так і емоційну цілісність. Його використання геометричних візерунків та яскравих кольорів створює сильний візуальний ефект, водночас пов'язуючи його роботи з художніми традиціями давніх цивілізацій, таких як Єгипет, Китай та Мексика. Ці орнаментальні елементи слугують зв'язком творчості Странника з ширшим історичним і культурним контекстом, водночас підкреслюючи особистісні та універсальні теми, присутні в його картинах.
Серія "Числа"
У серії "Числа" Странник досліджує символічне значення чисел як засобу організації простору і передачі сенсу. Кожне число представлено по-своєму, з абстрактними формами, які натякають на глибші зв'язки як з індивідуумом, так і з космосом. Серія запрошує глядачів до взаємодії з картинами на інтелектуальному та емоційному рівні, спонукаючи замислитися над взаємозв'язком чисел, природи та людського досвіду.
Висновок
Творчість В'ячеслава Странника є унікальним синтезом абстрактного мистецтва, символізму та особистісного пошуку. Його новаторське використання кольору, форми та орнаменту створює потужну візуальну мову, яка звертається як до індивідуального, так і до колективного досвіду. Роботи Странника запрошують глядачів до глибокого занурення в його картини, пропонуючи безліч шарів значень та інтерпретацій. Його здатність синтезувати традиційні та сучасні художні техніки виділяє його творчість на сучасній українській мистецькій сцені.
Посилання
Імдал М. (2011). Досвід різних бачень: статті про мистецтво X–XX століть (пер. А. Вайсбанд). Київ: Дух і Літера [українською]. Лосєв А. Нариси античного символізму та міфології [Електронний ресурс]. Отримано з http://royallib.com/book/losev_aleksey/ocherki_antichnogo_simvolizma_mifologii.html [українською]. Носачев П. (2009). Проблема інтерпретації «Езотеричного знання»: сучасні спроби дослідження езотерики. Щорічна богословська конференція Православного Свято-Тихонівського університету [Текст]: Матеріали. – Т. 1, 19-те вид. / В. Воробйов (ред.). Москва: ПСТГУ [російською]. Ортега-і-Гассет Х. Про точку зору в мистецтві [Електронний ресурс]. Отримано з http://lib.ru/FILOSOF/ORTEGA/ortega10.txt [російською]. Пахомов С. (2010). Специфіка езотеричного знання. Містико-езотеричні рухи в теорії та практиці: Проблеми інтерпретації езотерики та містики: збірник матеріалів Третьої міжнародної наукової конференції (Володимир 2009). Санкт-Петербург: РХГА [російською]. Стоян С. (2015). Символізм як явище європейського візуального мистецтва: культурний контекст (докторська дисертація). Суми: СумДУ [українською]. Суздалев П. (1983). Врубель. Музика. Театр. Москва: Мистецтво [російською]. Флоренський П. (1993). Іконостас: вибрані твори мистецтва. Санкт-Петербург: Мітра російська книга (серія: класика мистецтва) [російською]. Гайдеґґер М. (2003). Буття і час (пер. В. Бібіхін). Харків: Фоліо (Філософія) [російською]. Шпенглер О. (1993). Захід Європи (пер. К. Свасян). Москва: Думка [російською].